In der Messehalle sind nun mehr als 1000 Geflüchtete untergebracht.
Copyright: Csaba Peter Rakoczy
ANZEIGE
ANZEIGE
Кельн також вже прийняв тисячі біженців з України.
Важливим компонентом для розміщення є виставковий зал 3 у районі Deutz, тут можуть знайти для себе місце 1000 людей, які тікають від війни.
„Поспішно облаштовуючи цей зал для біженців, деякі умови були не враховані“, критикує помічник.
Köln – Не вистачає необхідніших речей: ковдр, подушок та головних уборів. Там холодно і гучно. «Діти мерзнуть вночі“, — розповідає жінка-волонтер. Вона розповідає про нестерпні умови та організаційний хаос у виставковому залі № 3 в районі Дойц, де з минулого тижня адміністрація місця надає понад 1000 кімнат для біженців з України.
Виставковий зал – це приміщення, обставлене нашвидкуруч. Загарбницька війна Путіна змусила адміністрацію міста діяти майже за ніч. Швидко стало зрозуміло, що тисячі людей шукатимуть притулку в Кельні. Також швидко виявляються проблеми, які неминуче несе з собою короткий час на планування. Помічниця, називаємо її Ольгою(вона хотіла залишитися анонімною), повідомляє «Kölner Stadt-Anzeiger» про серйозні недоліки в розміщенні біженців.
«Це була досить депресивна картина»
Ольга за власним бажанням працює перекладачем у виставковій залі і щодня стикається з проблемами. «У цьому залі дуже холодно», — каже вона. Ковдри не вистачає, а помічникам довелося ретельно збирати шапки. «Кожна людина має лише одну тонку ковдру. Матеріалу на ковжді не вистачає з обох сторін. Подушки також немає». Тонкі стінки між спальнями важко утримують тепло, вони занадто низькі, тому холод також йде зверху.
«Деякі приїхали із застудою, – каже Ольга, – тут застуда стала тільки гірше.» На запитання в адміністрації сказали, що всім, хто попребував, давали ковдру. Температура, за їх словами, «підтримується постійною на рівні 21 градус».
Feuerwehr-Chef Christian Miller, Kölns OB Henriette Reker und Gesundheitsdezernent Harald Rau in der Messehalle 3.
Copyright: Csaba Peter Rakoczy
Кілька днів журналісти «Kölner Stadt-Anzeiger» намагалися розібратися з умовами у виставковій залі – але все марно. Адміністрація поки що відхиляє всі запити, також існує сувора заборона на фотографування. Член правління Карітасу(Caritas) Петер Крюкер, який мав можливість у п’ятницю вранці зробити декілька знимків, каже "Kölner Stadt-Anzeiger": "Це була досить гнітюча картина з точки зору догляду", - сказав він
В залі дуже холодно , постійно горить світло
У п’ятницю ввечері зали були дуже погано опалювальні. «Було дуже холодно, в залі максимум 14 градусів.» Хоча серед біженців багато дітей, але піклування про дівчат і хлопців не вистачає. Важко також зрозуміти, що біженців попросили відмовитися від домашніх тварин (ми повідомляли). Однак це стосується лише кількох людей, зазначили в адміністрації. Домашні тварини в зал не пускаються, але тим, хто не може залишити своїх вихованців, пропонують житло в іншому місці, повідомила речниця міста.
Світло в залі, продовжує Ольга, постійно горить і навіть не гасне вночі, через що люди цілодобово не сплять. Авіакомпанія помітила це і через кілька днів подарувала маски для сну. «Люди приїжджають цілодобово, тому потрібне світло», – кажуть в адміністрації. Люди «іноді травмовані і змушені освоюватися». "Але зараз перевіряється, чи можна зменшити світло або замінити його іншим освітленням", - йдеться в п'ятничному повідомленні. Ще одна проблема – майже постійний шум, каже Ольга.
«Тут постійно хтось ходить, тому люди просто не можуть відпочити», — таке її враження. «У залі, де одночасно знаходиться близько 1000 осіб, не може бути тихо », – кажуть в адміністрації. Люди приїжджають і вночі, для цього теж потрібне світло. Також було встановлено нічний кіоск «для забезпечення базового харчування протягом ночі». Там можна купувати також дитяче харчування.
Основна проблема, здається, полягала в тому, що як будівництво, так і організація житла мали відбутися в дуже короткий час, і що це явно призначено лише як проміжне рішення. «Виставковий зал – це аварійне приміщення, в якому в ідеалі люди повинні перебувати лише кілька днів», – повідомили у місті. Але це також йде рука об руку з неразумінням всієї ситуації, каже Ольга. Вона повідомляє про плутанину з паперами під час реєстрації та переліку матеріалів, а також про відсутність ясності щодо того, хто для чого є правильною контактною особою. «У мене таке враження, що адміністрація подумала, але думку не завершила», – каже вона.
